Методична робота

«Весна» - лялька-мотанка

Використання потенціалу декоративно-ужиткового мистецтва у навчально-виховній роботі для учнів вищого рівня навчання з методичними рекомендаціями та «Робочою програмою з декоративно-ужиткового мистецтва» щодо застосування в процесі гурткової роботи та на уроках образотворчого мистецтва.

Зміст

1. Вступ
2. Шляхи реалізації декоративно-ужиткового мистецтва в роботі з учнями
3. Концептуальні ідеї щодо вдосконалення роботи
4. Поради керівникам гуртків декоративно-ужиткового мистецтва
5. Примірна схема проведення занять по виготовленню поробок із природнього матеріалу
6. Робоча програма вищого рівня
7. Конспекти занять гуртка декоративно-ужиткового мистецтва
8. Авторські рекомендації щодо техніки виготовлення м’яких іграшок
9. Конкурси та нагороди
10. Список літератури

Вступ

Декоративно-ужиткове мистецтво формує, насамперед, цілісний розвиток учня, розуміючи, що лише в цьому випадку можна досягти високого рівня розвитку його окремих здібностей. Яка ж функція декоративно-ужиткового мистецтва в процесі цілісного формування особистості? Існує поширена думка, що сприйняття мистецтва - це, насамперед, приємне проведення вільного часу, розрядка після напруженої праці, своєрідна релаксація, і що впливає мистецтво лише на емоційну сферу особистості,а інтелект не відчуває прямого впливу мистецтва. Але художнє сприйняття – це і почуттєвий відбиток деякого об’єкта і, одночасно інтелектуальне розуміння втіленого в ньому зовнішнього життєвого змісту.

Декоративно-ужиткове мистецтво супроводжує життя кожної людини. Для кого більшою, для кого – меншою мірою, але воно є тим духовним середовищем, у якому формується світогляд, естетичні ідеали, моральні цінності й трудові якості особистості.

Досвід світової й вітчизняної філософської, психологічної і Педагогічної думки минулого (Я. Коменський, Д. Локк, Ж. Поль, Г. Сковорода, К.Ушинський, Т.Шевченко, М.Драгоманов) і сьогодення (М. Антонець, Ю. Бондаренко, О. Вишневецький, В. Довбищенко, І. Зязюн та інші) переконливо доводить, що система освіти молоді повинна спиратися на декоративно-ужиткове мистецтво.

Вплив матеріальної й духовної культури рідного народу на розвиток дитини необхідна умова для найповнішого розкриття природних здібностей особистості, оскільки саме етнопсихологічні особливості дітей певного народу використовуються найдоцільніше.

Найбільший вплив на формування людської особистості, яке найінтенсивніше відбувається в дитячому віці, справляє декоративно-ужиткове мистецтво. Це пов'язане з тими функціями, котрі мистецтво виконує як елемент суспільної та індивідуальної свідомості. Декоративно-ужиткове мистецтво справляє величезний позитивний вплив на формування всіх якостей школярів. Безпосередньому вдосконаленню засобами мистецтва підпорядковується уява, як засіб образно-чуттєвого відображення оточуючої дійсності та духовної сфери особистості, а також почуттів як основа ціннісно-орієнтаційної діяльності. На цій основі всебічно вдосконалюється духовна і матеріально-практична діяльність особистості. Тому, сьогодні слід ставити питання про необхідність широкого залучення декоративно-ужиткового мистецтва до справи навчання і виховання. Це сприятиме значному зростанню мистецтва у сфері моралі, у формах самодіяльної та професійної творчості. В навчальних планах загальноосвітніх шкіл присутні предмети, метою котрих є безпосереднє вивчення окремих сфер декоративно-ужиткового мистецтва: мова і література, образотворче мистецтво, музика і співи.

Перевага програми занять гуртка перед шкільними предметами полягає в тому, що вона передбачає теоретичне навчання і практичні роботи школярів у сфері матеріального виробництва. Зокрема, діти знайомляться із поширеними матеріалами, засобами їх ручної і механізованої обробки; вивчають особливості моделювання і конструювання різноманітних виробів та займаються їх виготовленням. На цій основі вони одержують уявлення про ресурсні, техніко-технологічні, художні, економічні, тобто пізнають матеріальну культуру цивілізації.

Шляхи реалізації декоративно-ужиткового мистецтва у гуртковій роботі

Любов до своєї Батьківщини – одне із найшляхетніших почуттів людини, і виховання цього почуття треба починати з дитинства, з пізнання своєї рідної землі. І одне із основних завдань школи полягає в тому , щоб навчити школярів бачити і любити свій край. Неоціненну допомогу у вирішенні цього питання надає декоративно-ужиткове мистецтво.

Декоративно-ужиткове мистецтво дозволяє вчителю повертатись у далеке минуле, в побут до своїх пращурів і порівнювати його із сьогоденням. Це виховує у школярів патріотичні почуття, активний інтерес до життя, будить живу думку, розвиває ініціативність і самостійність.

Важливими особливостями декоративно-ужиткового мистецтва є його різноманітність,наочність, доступність, зв'язок з життям. У процесі декоративної творчості діти дістають не тільки певну суму знань, а й навчаються самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у мистецтві та бачити себе в ролі митців. Декоративно-ужиткове мистецтво дає можливість вести самостійний пошук видів та жанрів творчості.

Виховний потенціал декоративно-ужиткового мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичні ідеали особистості — первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, ставлення до світу взагалі. З-поміж інших видів мистецтва декоративно-ужиткове мистецтво є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці декоративно-ужиткова діяльність становить одну з найдоступніших і емоційно захоплюючих форм творчості.

Концептуальні ідеї щодо вдосконалення роботи за напрямом є:

• інноваційна організаційно-педагогічна діяльність: започаткування нових форм організації навчально-виховної роботи, зокрема родинних клубів, творчих майстерень, шкіл народних ремесел, курсів профорієнтаційного спрямування тощо;
• науково-методична робота: розроблення матеріалів щодо формування системи мистецької освіти в ПНЗ у контексті європейської інтеграції, створення регіональних екскурсійно-просвітницьких програм , проектів і презентацій розвитку творчих здібностей вихованців засобами культури та мистецтва, удосконалення методик організації родинної творчої діяльності та проведення майстер-класів;
• організаційно-координаційна діяльність: розроблення й упровадження освітньо-мистецьких проектів і програм; створення електронного каталогу робіт переможців обласних конкурсів; інформаційне забезпечення сторінки декоративно-ужиткового відділу на сайті закладу НВК «Кіровоградський колегіум»; спрямування роботи на вдосконалення профільних навчальних методик; створення презентації дитячої творчості.

Поради керівникам гуртків декоративно-ужиткового мистецтва

Процес виготовлення саморобок , сувенірів із різних матеріалів, має важливе навчально-виховне значення. Правильно спланований педагогічний процес допомагає дітям розкрити свої здібності і таланти, розвиває та збагачує їх творчий потенціал, виховує почуття відповідальності і гордості за свою працю, повагу до праці інших.

Поробки із різних матеріалів – прекрасний засіб для розвитку естетичного смаку, розумових здібностей, конструкторського мислення вихованців. Із доступних матеріалів, які легко обробляються, діти можуть виготовити багато цікавих виробів. Виконуючи роботу, вчаться за призначенням використовувати різні інструменти. Обробляючи різні матеріали, вихованці знайомляться з їхніми властивостями, отримують багато цікавої інформації. Звичайно, дитячі роботи незавжди досконалі,та в них є багато видумки, фантазії і старань. Вони відрізняються оригінальністю і творчим вирішенням поставлених завдань. Важливо, на заняттях гуртка, удосконалювати здобуті знання і вміння дітей, розвивати почуття прекрасного, підтримувати творчу основу діяльності. Непотрібно вимагати від гуртківців точного дотримання будови поробки, копіювати її там, де є можливість внести свої конструктивні зміни.

Робота у гуртках не сама ціль - це важливий засіб реалізації різнопланових, виховних цілей та завдань. При плануванні роботи керівник має пам’ятати, що праця повинна бути суспільно корисною. Виготовлена річ буде цінною тоді, коли матиме практичне застосування.

Вироби гуртківців можуть слугувати, як виставочні експонати дитячої творчості, подарунки на свято, пам’ятні сувеніри, елементи дизайну, наочні посібники і просто цікаві та незвичайні іграшки.

Для ефективної діяльності гуртка насамперед необхідний чіткий план роботи. При проектуванні роботи об’єднання декоративно-ужиткового чи технічного напрямку в плани слід обов’язково внести інструктажі, практичні завдання, бесіди, майстер-класи, конкурси, змагання, індивідуальні та колективні творчі виставки.

Для різнобічного розвитку вихованців, виявлення їх інтересів та здібностей, організації змістовного дозвілля, програми мають містити такі форми роботи, як: тренінги, майстер-класи, зустрічі за круглим столом, екскурсії, подорожі, експедиції та інше. В програмі роботи гуртка також слід передбачити специфіку ПЗ, інтереси та запити дітей, актуальність певного виду діяльності, наявність необхідних матеріалів і інструментів. В кожну тему програми потрібно включати декілька видів поробок, це дасть можливість при потребі замінити як матеріали, так і практичне завдання. Заняття мають проводитися в кімнатах, які провітрюються мають гарне освітлення, відповідають санітарно-гігієнічними нормам,обладнаних наочними, посібниками, роздатковим матеріалом, технологічними картами, стендами та шафами із зразками поробок. На початку кожного заняття керівник повідомляє тему, мету, а також надає змістовну інформацію про матеріали і інструменти. Для практичного завдання відводиться більша частина часу - до 90%. Кожне практичне заняття розпочинається з інструктажу по ТБ. Протягом року обов’язково проводяться бесіди  по ОБЖ та правилах вихованців гуртка.

Примірна схема проведення занять по виготовленню поробок із природного матеріалу:

1. Вступна бесіда вихователя про природній матеріал (наприклад про мотанку), з яким буде проводитись робота. Розповідь повинна супроводжуватись показом даного матеріалу: дітям можна дозволити взяти до рук, роздивитись поверхню,форму , звернути увагу на колір.
2. Дослідницька робота вихованців. Наприклад: історія виникнення іграшки її еволюція(як сакральна річ, як забавка для дитини, як предмет інтер’єра .)
3. Оголошення теми та показ зразка іграшки.
4. Аналізування зразка та показ прийомів створення іграшки. Тут бажано використовувати можливості дітей при аналізуванні зразка іграшки, спонукати їх до самостійних пропозицій відносно послідовності виконання завдання. Керівник коректує відповіді дітей, спрямовує їх увагу на особливості роботи з даним матеріалом.
5. Виготовлення іграшки. В процесі роботи керівник здійснює контроль за діяльністю вихованців, слідкує за дотриманням правил техніки безпеки при користуванні інструментами, надає потребуючим необхідну допомогу, заохочує дітей до самостійного пошуку шляхів удосконалення конструкції іграшки, її дизайну, сприяє виявленню дружніх взаємовідносин між дітьми в ході виконання завдання.
6. Аналізування готової іграшки, в процесі якого у вихованців формують уміння оцінювати результати своєї роботи і роботи товаришів.
7. Прибирання робочого місця, інструментів і залишків матеріалів.