Національно-патріотичне виховання

Матеріали до проекту: «На цій землі я народився»

Тема: Утворення шахтарського селища Смоліне.

                                                                                

     

                                                                Підготувала методист ПНЗ

                                                                                         Ключта Н.Я.

   Багато населених пунктів на Україні виникли на базі родовищ корисних копалин, відкритих різними способами – іноді випадковими знахідками людей, далеких від професії геолога, частіше – в результаті планомірних геолого-розвідувальних робіт.

   По-різному складалася доля цих селищ. Одним,  було суджено перерости в великі міста, стати районними центрами; іншим, після видобудку запасів корисних копалин, залишитися селищами з населенням в кілька тисяч чоловік.

   Селище міського типу Смоліне виникло на базі Ватутінського родовища уранової руди. Значна заслуга у відкритті і розвідуванні родовища належить старшому геологу геологорозвідувальної партії №47 Кіровської експедиції, Першого геологорозвідувального управління Міністерства Геології СРСР, Герою соціалістичної праці, лауреату Державної премії СРСР Миколі Васильовичу Смоліну. 22 липня 1976 року Постановою Президії Верховної Ради УРСР його ім’ям названо шахтарське селище на Кіровоградщині - Смоліне.

   В практиці освоєння родовищ немає чіткого кордону переходу від розвідки їх геологами і видобутку шахтарями. На початковому етапі освоєння робота  обох направлень велась паралельно.

   28 квітня 1972 року в Москві видано Наказ №74 Першого Головного управління Міністерства Середнього машинобудування СРСР, підписаний начальником  Главку Карповим Б.І. про створення рудоуправління №3 Східного гірничозбагачувального комбінату, першим директором якого був призначений Нечипоренко Г.Ф., а голов-ним інженером Ісаєв В.П.

   Одночасно, з продовженням геологорозвідувальних робіт, трест «Кривбасшахтопрохід» почав проходку капітальних стволів, а силами будівельних організацій Кіровограда і Жовтих Вод в 1971р. почато будівництво піонерського селища з початковою назвою «Кильтинка», в послідуючому селища Будівельників, зараз це вулиці Будівельників та Шкільна.

   1 лютого 1972 року на базі цих будівельних організацій було створено СМУ-7. Першим його керівником став Борис Григорович Кравцов, який очолив колектив будівельників з 156 робітників.

   7 червня 1972 року створено колектив шахти №1 з 46 робітників з числа шахтарів ГРЕ-47, які дали згоду перейти на роботу в Схід-ГЗК.

   В подальшому, колективи будівельників і шахтарів стали поповнюватись за рахунок осіб, що прибували з інших підприємств уранодобувних комбінатів Міністерства Середнього машино- будування СРСР, а також за рахунок жителів найближчих населених пунктів.

   Уже в кінці 1972 року на підприємстві нараховувалось 407 осіб, в тому числі 299 будівельників і 108 шахтарів. З числа першопрохідців необхідно назвати: зам. начальника відділку Кришеню М.Я., майстра Шкоду Г.Г., майстра РММ Березовського Г.В., бригадирів гірничо-прохідників Братасюка В.Д., Майданова П.Є.

-прохідників: Анохіна В.А., Плахоніна Л.М., Сидорова В.А.,

Душкевич Г.С., Поршнєва Б.Г., Семенова П.І., Головатого Н.К.,

Дарьєва В.Г., Коліушко Д.М., Матулайтіса А.М., Мамонтова А.Я., Пятерньова А.С., Паршина П.А.;

- взривників: Гулю В.А., Хабірова В.І., Шехурдіна Г.А., Руль В.А., Пушкарьова І.І.;

- машиністів електровозів: Карманову А.Ф., Ігнатенко В.ВІ., Лисенко А.С., Лапшина С.П., Прудкого А.П.;

-стволових: Пятєрньову Р.С., Боровську Л.В.;

-відкатчиків: Сінакова І.І., Палія Н.М., Лисогора А.Д.;

-машиністів підйому: Майданову А.А;

-слюсарів: Анісімова А.М., Антоненко Н.А., Крилова П.С., Соколенко Г.С., Ярушка А.М., Каранського А.Н.;

-акомуляторщиків: Ульянову М.В., Гончаренко Н.С.;

-радіометристів РКС: Захарова О.Ф.;

-машиністів компресорної установки: Поляруша І.В., Харламова А.Г.;

-бідівельників: Азанова І.Г., Голубєва П.П., Бурлаченко В.К., Бєрдишева І.Н., Вотєва І.С., Груздєва А.А., Дейнегу М.Г., Пєцана В.А., Приймака І., Проценко Г.І., Тертичного Д.Д., Чебаненко І.С., Шраменко А.М.;

-водіїв: Борисенко Ф.П., Тєлєпов А.П., Бондар С.В., Затуливітер П.В.,

Кушнір В.І., Мужиков М.В., Моторний М.Б., Моторний А.Д.

 Багато хто з них в подальшому очолили колективи бригад, нагороджені урядовими нагородами, почесними званнями.

   В 1997 році Рудоуправління №3 реорганізовано в Смолінську шахту, на якій в теперішній час працює біля 1660 осіб.

   В 1974 році СМК-7 завершило будівництво піонерського селища і в грудні цього ж року в урочистій обстановці відбулась закладка першого блоку в фундамент першого житлового будинку (№11), першої черги селища Смоліне.

   Селище виросло в степовій частині України, західній частині Маловисківського району, Кіровоградської області, з населенням

9170 жителів. На теперішній час селище має значний жилий фонд, розвинуту інфраструктуру, яка повністю задовольняє потреби трудящих в дошкільних та шкільних установах, об’єктах медичного обслуговування, спортивного та культурного призначення.

   Чи буде все це використовуватись людьми, після завершення видобування родовища, покаже час. А поки що необхідно розбудовувати та розвивати Ново-Константинівське родовище, яке дозволить забезпечити майбутнє селища Смоліне.

КАЗАКОВ ОЛЕКСІЙ ТРОХИМОВИЧ

         (1929-1974)

  

   Народився Олексій Казаков в селі Новокурівка, Куйбишевської області в липні 1929року. Зростав в сім’ї селянина. Вчився в Дніпропетровському гірничому інституті.  Його ім 'я пов'язане із геологорозвідуванням та освоєнням уранових руд, їх видобуванням. Олексій Трохимович про­йшов трудовий шлях від гірничого майстра до директора Схід- ГЗК м. Жовті Води. Приділяв велику увагу житловому будівництву, будівництву спортивних споруд і розвику спорту. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями за самовіддану працю. Ім’ям Казакова названо головну вулицю нашого селища.

СМОЛІН  МИКОЛА  ВАСИЛЬОВИЧ 

           (1928-1974)

   19 грудня 1928 року в селі Верхня, Коношського району, Архангельської області в українській сім’ї  народився Микола Смолін.

   З1945 по1950 роки юнак навчався в Дніпропетровському гірничому інституті, де здобув спеціальність інженера-геолога. Працював геологом, головним геологом.

   На Україну прибув в 1964 році, маючи своє місце і ім'я в геології про що свідчили його нагороди: 1958рік - медаль «За освоєння цілинних земель», 1963 рік - орден «Знак пошани», 1971рік - Орден Леніна,1974рік - Звання Героя соціалістичної праці. Смолін був не тільки досвідченим геологом. Це була дійсно зразкова, працьовита, чесна людина, ім 'ям якої названо наше селище.